- миротворець
- [мBротво/реиц']
-рц'я, ор. -рцеим, м. (на) -рцеив'і/-рц'у, мн. -рц'і, -рц'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
миротворець
Смотреть что такое "миротворець" в других словарях:
миротворець — рця, ч., уроч. Той, хто сприяє встановленню миру, усуває ворожнечу, сварки … Український тлумачний словник
миротворець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
мирофор — миротворець … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
нищии — (566) пр. Бедный, нищий: не лѣть же ѥмѹ ѥсть ино˫а по˫ати нъ тѹ [жену] имѣти юже ѥсть изволилъ. аще ѥсть и нища. (πενιχρο) КЕ XII, 18б; нѣкогда ѹ двѣма чл҃вкома судимома савиномь. ѥдиномѹ же сѹщю богатѹ а дрѹгомѹ ни||щю. (πέητος) ПНЧ 1296, 24… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
миротворниця — і, уроч. Жін. до миротворець … Український тлумачний словник
єднач — посередник, миротворець … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
